треба
97годі — годиться, треба, слід [IV] Годі важко, трудно, неможливо, вистачить (див. словник Желехівського, т. І, стор. 147) у поясненнях викладене: «годиться, треба, слід» (528), тобто якраз навпаки. Слід звернути увагу, що годі на Бойківщині має ще інше… …
98нагнітка — Нагнітка: мозоль [46 1] Незважаючи на форму родового множини нагніток («Треба припускати, що в кожній людині під грубою верствою егоїстичних нагніток тліє невигасла іскра божого огню» (218), від якої називний однини може звучати тільки нагнітка,… …
99нагніток — Нагніток: мозоль [19;20;46 2;VI,VII] Нагнітки: мозолі [41] Незважаючи на форму родового множини нагніток («Треба припускати, що в кожній людині під грубою верствою егоїстичних нагніток тліє невигасла іскра божого огню» (218), від якої називний… …
100потрутити — відняти [XIX] В тім патенті подано, як треба обчисляти належитість індемнізаційну; сказано далі, що з обчисленої в той спосіб суми треба потрутити одну третину як компенсату податку, котрий за панщизняних часів мусили оплачувати дідичі від… …
101ялося — Ялося: слід би, треба б [2] слід би, треба б; не ялося: ніяково, не личить [VI,VII] пристойно, годиться [XIII] ялось: пристойно, годиться [XIII] Ялось би: належало б, слід би [18] …
102бажано — (предик., зі спол. щоб / з інфін. ужив., коли слід вказати, що певної дії сподіваються / бажають); хотілося б (увічливіше); добре б, непогано б, не зле б, не завадило б, не (по)шкодило б, не зайве б (зі спол. щоб , якби , коли / з інфін. ужив. як …
103ватерпас — water level Wasserwaage, Wasserpaß, Abwägeinstrument, Waage, Libelle, Röhrenlibelle простий прилад для задавання й контролю похилу гірничої виробки, рейкової колії, будівельної конструкції тощо. В. виготовляють з основного бруска довжиною 1 3 м,… …
104величини необхідні та надлишкові — величины необходимые и избыточные необхідними називають величини, які треба знайти (виміряти), щоб встановити значення шуканих величин. Надлишковими називають величини, виміряні понад необхідні. Якщо, напр., в плоскому трикутнику треба знайти… …
105Мамин Дмитрий Наркисович (Мамин-Сибиряк) — Мамин, Дмитрий Наркисович известный беллетрист этнограф. Родился 25 октября 1852 г. в Висимо Шайтанском заводе, в семье священника. Окончил курс в Пермской духовной семинарии. К пребыванию здесь относятся его первые творческие попытки. Весной… …
106тереб — расчищенная от кустарника под пашню земля , арханг. (Подв.), тереба мн. покосы, луга , олонецк (Кулик.), болотистое, окруженное лесом место , арханг. (Подв.). Сюда же теребить корчевать, чистить , укр. теребити, тереблю чистить, шелушить , блр.… …
107требовать — требую, укр. требувати пробовать, испытывать , др. русск. трѣбовати быть потребным , трѣбъ потребный , трѣбѣ быти быть нужным , ст. слав. трѣбовати δεῖσθαι, χρήζειν (Супр.), трѣба θυσία (Супр.), болг. треба треба, общественное дело , трябвам я… …
108Малютина, Зинаида Никифоровна — (урожд. Бахмутова) [22.1.1881, Екатеринослав (ныне Днепропетровск) 1976, Магнитогорск] арт. оперы (лирич. сопрано), камерная певица и педагог. Училась в Петербурге. В 1906 окончила Моск. конс. (кл. У. Мазетти). В этом же году дебютировала в… …
109Петрик — малороссийский политический деятель конца XVII в., поднявший знамя бунта против Мазепы и центрального русского правительства. Настоящее имя его было Петр Иванович; Петрик же было его прозвище (уменьшительное от Петр); в одной песне он называется… …
110Шевченко, Тарас Григорьевич — (Шевченко Грушевский) известный украинский поэт; родился 25 го февраля 1814 года, в селе Моринцах, Звенигородского уезда Киевской губернии, в крепостной крестьянской семье помещика Василия Энгельгардта. Семья Грушевских, которая стала именоваться …
111Текелли, Петр Абрамович — генерал аншеф, участник многих войн, усмиритель Запорожской Сечи, родился в 1720 г. в Сербии, в старинной дворянской семье. Военную службу начал в Австрии, откуда в 1747 г. переселился в Россию и здесь был принят в войска с чином поручика.… …
112Bulgarian views on the Macedonian language — Official view Official Bulgaria holds the view that Macedonian is one of three “norms” of the Bulgarian language, the other two being standard Bulgarian and the language of the Banat Bulgarians. This formulation was detailed in 1978 in a document …
