смуток
41камінь — ч. 1) род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. 2) род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. •• Держа/ти (носи/ти) ка/мінь за па/зухою… …
42нерозважний — а, е. 1) Якого неможливо заспокоїти, утішити; безутішний. || Який не приносить утіхи, заспокоєння; невтішний. 2) поет. Сильний, значний щодо ступеня, сили свого вияву. || Який виражає смуток, журбу і т. ін. 3) Зроблений без обдумування; необачний …
43осмута — и, ж., діал. Смуток …
44печалитися — люся, лишся, недок. 1) Відчувати, переживати печаль, смуток, бути сумним; сумувати, журитися. 2) розм. Турбуватися, тривожитися за кого , що небудь …
45посмутити — учу/, у/тиш, док., перех. Викликати смуток у кого небудь, засмутити когось (перев. всіх чи багатьох) …
46посмучений — а, е. Який посмутився, став засмученим (перев. про всіх чи багатьох). || Який виражає смуток (про очі, погляд, обличчя) …
47присмуток — тку, ч. Легкий смуток …
48смутити — смучу/, сму/тиш, недок., перех. 1) Викликати смуток у кого небудь, робити смутним когось. || Наповнювати смутком (серце, душу). 2) перен. Робити що небудь похмурим; засмучувати …
49смутитися — смучу/ся, сму/тишся, недок. Відчувати смуток (у 1 знач.); ставати смутним; сумувати. || Наповнюватися смутком (про серце, душу) …
50смутість — тості, ж., розм. Те саме, що смуток 1) …